Вітальне слово з нагоди відзначення 110-ї річниці заснування Дніпропетровського національного гірничого університету (18.09.2009) (укр.)
Ваша Високоповажносте пані Прем’єр-міністр України Тимошенко,
Вельмишановний пане Міністр Вакарчук,
Вельмишановний пане Голово Дніпропетровської обласної державної адміністрації Бондар,
Вельмишановний пане Голово міста Дніпропетровська Куліченко,
Вельмишановний пане ректоре професоре Півняк,
Дорогі професори і студенти,
Шановні пані та панове,
Для мене велика честь мати можливість привітати Вас також і від імені Ваших численних німецьких колег із 110 (сто десятим) ювілеєм Національного гірничого університету.
Ректор, пан професор Півняк показав мені сьогодні ваш вищий навчальний заклад і ознайомив мене із традиціями університету. Частина цих традицій звісно ж мене особливо порадувала. Йдеться про добрі відносини університету впродовж багатьох років з Німеччиною і німецькими університетами, зокрема Фрайберзькою гірничою академією та вищими навчальними закладами у містах Ройтлінґен, Есслінґен чи Аахен.
Ювілей є доброю нагодою, щоб згадати історію здобутків, а також замислитися над майбутніми викликами.
Гірничодобувна промисловість, металургія і хімія і дотепер є найважливішими галузями української промисловості. Проте наслідки глобальної фінансової і економічної кризи тут в Україні дуже чітко показали гостру потребу у структурних змінах в економіці України. Україна мусить здійснити диверсифікацію структури свого експорту, щоб стати більш незалежною від цінових коливань на світових ринках. Вступ до СОТ у 2008 (дві тисячі восьмому) році став кроком у правильному напрямку.
Проте передумовою утвердження на світових ринках є міжнародна конкурентоспроможність власної продукції. Необхідно, щоб національна економіка набула здатності адаптуватися до реалій на світових ринках. Це частково пов’язано із болісними структурними трансформаціями.
Німеччина також пройшла через ці складні процеси. Рурська область, обличчя якої раніше визначали гірничодобувна промисловість і важка індустрія, є класичним прикладом у цьому відношенні. На етапі структурних змін із зрозумілих причин існував неабиякий опір з боку тих, кого вони торкнулися. Зате у середньо- та довгостроковій перспективі перед Рурською областю, а згодом – і перед гірничими регіонами у Східній Німеччині - відкрилися нові перспективи: вони перетворилися в осередки сучасних технологій.
Створення сприятливих рамкових умов для інновативних дрібних і середних підприємств та сприяння професійній освіті і підвищенню професійної кваліфікації забезпечили робочі місця і зумовили появу нових професій на ринку праці. В цей період з’явилося багато нових спеціальних вищих шкіл, університетів та науково-дослідних закладів. Вони отримали необхідний поштовх та стимули для розвитку у зв’язку з дослідженнями і розробкою сучасних (передовсім екологічних!) технологій. Інвестиції Федерального Уряду та федеральних земель в освіту і науку відкрили перед обдарованими молодими людьми перспективу досягнення успіхів у сфері високих технологій.
Хочу скористатися сьогоднішньою нагодою, щоб на прикладі німецького досвіду показати, наскільки важливою є роль освіти і науки у структурних перетвореннях національної промисловості чи в регіональному розвитку. Німеччина готова поділитися цим досвідом з Україною. Існуючі партнерські зв’язки між українськими та німецькими університетами можуть сприяти цьому процесу реформ.
Насамкінець хотів би побажати всім Вам, щоб Національний гірничий університет залишався таким же динамічним і молодим і після 110 (ста десяти) років свого існування.