Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні пан Ганс-Юрґен Гаймзьот: "Для інвестицій в Україні потрібні стабільні, прозорі та сповнені довіри правила"
1. 27 вересня у Німеччині відбулися вибори до Бундестагу, а наприкінці жовтня було сформовано нову правлячу коаліцію трьох політичних партій. У програмі однієї з них згадується про можливість перспективи членства України в ЄС. Зрозуміло, що йдеться про віддалену перспективу, але, на Вашу думку, чи може створення нової коаліції принаймні пожвавити політичні та економічні стосунки між нашими країнами?
Відносини між нашими країнами дуже хороші. Німецька зовнішня політика відзначається великою послідовністю. Але демократія живе і за рахунок перемін і тому нова коаліція, звичайно, може надати нових імпульсів. Перша подорож Міністра закордонних справ Вестервелле у сфері двосторонніх відносин відбулася до Польщі. Думаю, таким чином він хотів дати сигнал, що хотів би присвячувати Східній Європі більше уваги, ніж досі.
В усякому разі ми ще й далі поглиблюватимемо вже існуючу двосторонню співпрацю. Не можна забувати, що в багатьох галузях уже існує тісна кооперація. Тут я згадую, наприклад, про Міжнародну парламентську стипендію для молодих політиків, які можуть ознайомитися з Німецьким Бундестагом, про ознайомчі поїздки для журналістів і про численні партнерські зв’язки між містами. Багато німецьких підприємств працюють в Україні, через Товариство технічної співпраці (GTZ) і Кредитну установу для відбудови (KfW) здійснюється ціла низка проектів медичної тематики (зокрема запобігання ВІЛ/СНІДу), енергоефективності та модернізації інфраструктури. Також постійно розширюється співпраця між вищими навчальними й науковими закладами – про це Ви знайдете інформацію на інтернет-сторінці „Днів німецької науки в Україні“ – www.de-wiss-ua.diplo.de .
2. Невисокі обсяги товарообігу між Україною та Німеччиною свідчать, що економічні відносини між країнами розвиваються вкрай стримано. Що має зробити українська сторона зі свого боку для того, щоб «виправитися», стати більш привабливим партнером для Німеччини?
Товарообіг між нашими країнами не такий уже й малий. Німеччина є другим за важливістю торговельним партнером України, торговельний обмін минулого року становив понад 8 мільярдів євро.
Але я погоджуюся з Вами: діловий клімат в Україні насправді можна поліпшувати, щоб залучати подальших торговельних партнерів та інвестиції. До таких заходів належать, наприклад, відміна податку на капіталовкладення, що вносяться як частка в статутний капітал підприємства.
Крім того, не досить ухвалити правила, їх необхідно надійно втілювати в життя. Затримки із поверненням попередньо сплачених податків, наприклад, відлякують малі та середні підприємства. Ще однією перепоною є корупція. Тут українській владі необхідно було б діяти рішучіше.
3. Пане Посол, Ви можете назвати найбільш позитивні приклади реалізації німецьких інвестицій в Україну, особливо у сферу АПК? Наскільки висока в таких інвестиціях високотехнологічна складова?
З 2000 року німецькі підприємства інвестували в Україну майже 6 мільярдів доларів США. Таким чином, за прямими інвестиціями Німеччина посідає провідне місце.
І під час кризи видно, що німецькі інвестори не відмовляються від активності в Україні – ось нещодавно відкрився гіпермаркет REAL в Одесі. Я міг би назвати ще цілу низку фірм, наприклад, „Леоні“, яка створила 4000 робочих місць в Україні. Звичайно, якщо здійснюються інвестиції, то застосовуються найновіші високі технології.
Щодо аграрної галузі, то німецькі підприємства цілком розпізнали потенціал українського сільського господарства. Частка інвестицій у аграрний сектор у порівнянні до суми загальних інвестицій в Україні ще не повністю вичерпала наявний потенціал. Посольство в Києві підтримує зі свого боку приїзд сюди німецьких фермерів і переробних підприємств, та, зокрема, використання сучасних екологічних технологій, таких, наприклад, як енергетична утилізація сільськогосподарських відходів. Лише нещодавно, наприкінці жовтня з цього приводу відбувся в Посольстві перший семінар за участі фахівців і зацікавлених осіб. Такими заходами ми хочемо зібрати за одним столом усіх, хто дотичний до цього, щоб було конкретно продумано, які проекти можуть бути здійснені.
Загалом треба зазначити, що для інвестицій в Україні потрібні стабільні, прозорі та сповнені довіри політичні рамкові умови. І завдання української сторони полягає в тому, щоб створити ефективні державні інструменти у законодавчій та виконавчій владі, аби ще й далі залучати більше німецьких та інших іноземних інвестицій в Україну.
4. Чи є шанси, що німецькі інвестиції в Україну у галузь альтернативної енергетики можуть отримати «зелене світло»? Діалог на цю тему започаткований ще наприкінці 90-х та продовжувався в період закриття Чорнобильської АЕС, але пізніше здебільшого проводився на формальному рівні...
У рамках фінансової співпраці Федеративна Республіка Німеччина вже здійснює інвестиції в сферу енерговефективності. „Кредитна установа для відбудови“ (KfW) в рамках програм співпраці задля економічного розвитку фінансує пільговими кредитами реабілітацію другого блоку Трипільської ГРЕС, а також переобладнання семи трансформаторних підстанцій на суму до 260 млн. євро. Заходи щодо енергоефективності в Україні можна справді назвати істотними „альтернативними джерелами енергії“. Бо тут існує значний потенціал заощадження.
Новий закон про „зелений тариф“ становить хорошу основу та заохочення для інвестування в альтернативні джерела енергії. Для інвестицій у альтернативну енергетику в Чорнобильській зоні є зацікавленість з боку німецьких підприємств, зокрема стосовно вітроенергетики. Я переконаний, що спільні проекти в цій галузі можуть сприяти поліпшенню енергозабезпечення в Україні.
5. Німецькі вкладення у розвиток банківського та страхового ринків України останні роки були доволі значними? Наскільки реально нашому фінансовому сектору в умовах поточної кризи розраховувати на допомогу бізнесу Німеччини? Якою вона може бути?
Протягом останніх років відбулися істотні німецькі інвестиції в банківську та страхову галузь України. Так, наприклад, „Коммерцбанк“ увійшов зі своєю інвестицією майже в 1 млрд. євро у банк „Форум“, а „Дойче Банк“, один з провідних інвестиційних банків у Східній Європі, відкрив наприкінці вересня своє дочірнє товариство в Києві. Одна з найбільших німецьких страхових груп, „Альянц“, також інвестувала в Україну майже 67 млн. Доларів США.
Незважаючи на нинішню кризу, німецька економіка, як і досі, вірить у потенціал України. Коли світова економіка далі видужуватиме від кризи та знову виросте попит на сировину, тут також відновиться зростання. Але інвестиції, окрім очікувань зростання, залежать також від загального покращення рамкових умов. Не таємниця, що існуюча в Україні непевність відлякує зарубіжний капітал. Тож важливо буде після виборів перейти до реформ у цій галузі. І це буде передумовою того, що Федеративна Республіка Німеччина знову зможе брати посилені поручительства щодо торговельних операцій та інвестицій.
6. Існує поширена думка, що трикутник відносин «ЄС-Україна-Росія» в ідеалі має бути рівностороннім, тобто Київ має будувати стосунки без перекосів убік проросійських або проєвропейських відносин. Але наскільки це виглядає обґрунтованим та може бути реалізованим? Важлива Ваша думка, чи слід все ж визначитися на користь того чи іншого пріоритету.
Наближення України до Європейського Союзу зробило великий прогрес. Спрямування України в бік Європейського Союзу – на мою думку – найкраща гарантія, що Україна й надалі буде модернізуватися. Вже є багато точок дотику до Європейського Союзу в правовій сфері, в економічних та культурних відносинах. Проте подальше наближення не є автоматичним процесом. Тут і Україні, і ЄС треба докладати й надалі активних зусиль. Однією з можливостей для цього є пропозиції співпраці в рамках Східного партнерства. Ми часто вказували на те, що це не спрямовано проти третіх держав. Водночас я не бачу тут для України проблеми „або-або“, адже добрі стосунки до всіх країн регіону – в інтересах України. Щоправда вирішальними є переговори про Угоду щодо вільної торгівлі з ЄС. Ця угода може надати нової динаміки нашим стосункам та українській економіці. Коли вона буде остаточно узгоджена, тоді зможе бути підписана і Угода про асоціювання.