Ганс-Юрґен Гаймзьот: "Українці - гостинний та відкритий народ"

1. Пане Посол, скажіть, будь ласка, яким чином, на Вашу думку, імідж країни впливає на її інвестиційну привабливість?

Довіра відіграє велику роль в ухваленні рішень про інвестиції, тому звісно ж суттєве значення має розбудова кожною країною міжнародної довіри та вміння зберегти таку репутацію у довгостроковій перспективі. Найкраще це вдається тоді, коли країна створює діловий клімат, який сприяє інвестиціям, вживає ефективних заходів проти корупції і створює стабільні правові рамкові умови.

2.У своїх численних інтерв’ю Ви також сказали, що одне з головних завдань України – „створити такі закони і право, щоб вони сприяли інвестиціям”. Розкажіть докладніше, на чому першочергово слід зосередити увагу нашим законодавцям?

На жаль, Україна посідає не дуже добрі місця в міжнародних рейтингах ділового клімату. Принаймні, результати аж ніяк не відповідають наявному в принципі потенціалу. Існує низка заходів, які могли б посприяти тому, щоб Україна стала привабливішою для іноземних інвесторів. До них належать, зокрема, відміна податку на інвестиційні товари, що стануть частиною уставного капіталу тої чи іншої фірми. Не сприяє інвестиціям і норма, згідно з якою права на оренду повинні купуватися через аукціон.   Крім того, ми сподіваємося, що незабаром буде ухвалено закон про публічні тендери. Певного прогресу вже досягнуто у галузі законодавства про концесії.

Але йдеться не лише про ухвалення нових законів, а й про надійність у застосуванні ухвалених норм. Так серйозною проблемою залишається постійне неповернення державними фінансовими установами України податків, які підприємства повинні сплачувати наперед. Це насамперед лягає важким тягарем на плечі малих і середніх підприємств і негативно впливає на імідж України як інвестиційно привабливого регіону. Існує також можливість оптимізації дозвільних процедур, негативний вплив на готовність до інвестицій має,  на жаль, і проблема корупції.

3. Німеччина є одним із важливих стратегічних інвесторів для України. В яких галузях найвдаліше реалізовано інвестиційні проекти?

Німеччина з обсягом прямих інвестицій у понад 6 мільярдів євро посідає наразі друге місце серед іноземних інвесторів в Україні. Німецькі фірми активно діють в Україні в багатьох секторах економіки, наприклад, у будівельній галузі, оптовій торгівлі, у сфері транспорту і логістики, в поставках комплектуючих, задоволенні потреб промисловості, а також, попри світову фінансову кризу, в банківському секторі. Крім того, спостерігається чималий інтерес до інфраструктурних проектів у рамках підготовки до Євро-2012. В Україні існує великий попит у сфері енергоефективності, а Німеччина може запропонувати необхідні розробки та технології.

Нинішня ситуація свідчить, що німецькі підприємства залишаються надійними партнерами і в часи кризи. Вони інвестували в Україну, бо вірять у довогостроковий потенціал її розвитку, а тому не залишають країну під впливом імпульсивних вражень. Але хочу ще раз наголосити, що Україна може відчутно поліпшити рамкові умови для іноземних інвесторів і сприяти тим самим новому економічному підйому.

4. Дипломатичним відносинам між нашими державами виповнюється 20 років. Які, на Вашу думку, найважливіші досягнення в співпраці між нашими країнами за цей час?

Важливим я вважаю передовсім політичний шлях України у напрямку до Європи, на який вона ступила з моменту її незалежності після розпаду Радянського Союзу. Те, що Україна є частиною Європи, в мене не викликає сумніву. Крім того, ми стали свідками вражаючого економічного розвитку України за останні два десятиріччя. Німеччина є надійним партнером у подальшій євроатлантичній інтеграції України.

Але спільними зусиллями нам вдалося багато чого досягнути і у сфері культури та науки. Так, наприклад, з 1993 року за сприяння Федерального міністерства освіти  та наукових досліджень було реалізовано понад 250 німецько-українських коопераційних проектів. Завдяки цьому зав’язалося багато контактів між вченими і студентами наших країн. Сьогодні ці транскордонні контакти є життєво важливими у боротьбі за інтелектуальні ресурси, що спостерігається у всьому світі. Наукова діяльність – це командна робота. Таке співробітництво ми прагнемо продовжити цього року у формі Днів німецької науки в Україні.

Я із задоволенням згадую Дні культури Німеччини, що відбулися минулої осені і в яких взяли участь понад 100 діячів культури – у програмі в рівній мірі були представлені заходи для любителів книги, шанувальників класичної і сучасної музики, поціновувачів театру та мистецтва. Інтерес і захоплення, проявлені українцями до наших заходів, стали стимулом і винагородою для нас. Ми маємо намір якомога швидше продовжити цю справу.

5. Пане Посол, а які компанії Ви б порекомендували як приклад успішного ділового співробітництва (реалізованого інвестиційного проекту)?

Існує настільки багато прикладів успішних німецьких інвестицій в Україні, що я не хотів би окремо виділяти якісь фірми. Найбільші разові німецькі інвестиції було здійснено в торгівлі, банківському секторі та промисловості з поставок комплектуючих. При цьому мова йде про тисячі робочих місць. Є окремі німецькі фірми, на яких працює понад 7 тисяч українських найманих працівників. У промисловості на основі давальницької сировини ми виходимо із понад 20 тисяч робочих місць, створених німецькими інвесторами.

6. Розкажіть докладніше про динаміку приросту німецьких інвестицій в Україну?

З 2000 року спостерігається постійне відчутне зростання обсягів прямих німецьких інвестицій в Україні. З огляду на світову економічну кризу приватна інвестиційна діяльність у всьому світі скоротилася, і німецькі інвестиції в Україні тут не є винятком. Це стосується передовсім останнього кварталу 2008 року. Проте у нас немає підстав  стверджувати, що через кризу німецькі фірми прощаються з Україною. Рішення про інвестиції ухвалювалися з прицілом на майбутній потенціал України, а тому в їхній основі закладено сподівання на те, що економічне зростання відновиться. З початку року сукупний обсяг інвестицій знову зріс.

Проте можливості із залучення інвестицій ще далеко не вичерпані. Україна може суттєво посприяти підтримці іноземної інвестиційної діяльності. Сприятливий інвестиційний клімат в довгостроковій перспективі справить кращий вплив на позитивний і стабільний розвиток, аніж будь-який міжнародний кредит.

7. Ви вже тривалий час живете в Україні. Чи не могли б Ви охарактеризувати особливості менталітету типового українця (бажано порівняти з німцями).

Я не думаю, що існує „пересічний українець“ як такий. Не в останню чергу характерною ознакою України є її розмаїття! Існує стільки ж „ментальностей“, скільки й українців. В усякому разі я познайомився з українцями, як з гостинним і відкритим народом.  Нам, німцям, приписують певну стриманість, хоча під час футбольної першості світу 2006 року ми довели, що німці не такі вже й стримані, і здатні святкувати  радісні події з пристрастю і захопленням. Європейська першість 2012 року стане для українців чудовою нагодою, щоб продемонструвати іноземним гостям все розмаїття своєї країни. Отже слід якомога швидше просуватися вперед у підготовці до цієї події!

8. Наскільки нам відомо, Ви багато допомагаєте українським дітям, хворим на гепатит. Які ще соціальні та культурні програми між Україною та Німеччиною здійснюються зараз?

Зусилля Німеччини у сфері охорони здоров’я спрямовані насамперед на боротьбу з ВІЛ/СНІДом. Тут Німеччина, що виділила на ці потреби близько 4,5 млн. євро, є найбільшим донором на рівні двосторонніх відносин серед всіх країн-членів ЄС. Зокрема, група німецьких і українських експертів за нагляду Міністерства охорони здоров’я України і завдяки технічній допомозі  GTZ розробила національну кампанію з профілактики, що розпочнеться на початку грудня 2009 року. У Західній Україні та в Донецькій області надається фахова підтримка місцевим громадським організаціям та державним центрам профілактики ВІЛ/СНІДу. Крім того, багато неурядових організацій з Німеччини успішно працюють в Україні в галузі профілактики ВІЛ/СНІДу.

Як Ґете-Інститут в царині культури, так і Німецька служба академічного обміну (DAAD) у сфері наукового обміну щороку здійснюють численні проекти. Я назву для прикладу лише ініціативу зі створення шкіл-партнерів Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, яка була покликана до життя спільними зусиллями Ґете-Інституту, DAAD та Служби педагогічного обміну (PAD). Спочатку було здійснено відбір шкіл, що увійшли до цієї світової шкільної мережі. Відтак їм надається спеціальна підтримка, вчителі цих шкіл залучаються до підвищення кваліфікації, буреть участь у навчально-ознайомчих поїздках і отримують навчально-методичні матеріали. Ще одним прикладом може бути Тиждень німецького кіно, під час якого Ґете-Інститут щороку демонструє в багатьох містах України сучасні німецькі фільми. Або освітній ярмарок DAAD, на якому раз на рік можна познайомитися з німецькими вузами, представники яких особисто готові до розмови з відвідувачами та відповідей на їхні запитання.

Окрім цього, звісно ж існує ще й низка програм обміну і стипендіальних програм для учнів та студентів. Завдяки численним зв’язкам між містами-партнерами зав’язалися особисті контакти і між багатьма територіальними громадами.

Звісно ж ми особливо пишаємося відкриттям німецької школи в минулому році! Вона стала місцем зустрічей німецьких та українських дітей і сприяє обміну між нашими двома країнами з раннього дитинства.

9.Завданням „Image.UA”є формування позитивного міжнародного іміджу країни, висвітлення досвіду інвестування і партнерства. Як Ви вважаєте, чи необхідні сьогодні такі засоби масової інформації, що фокусують позитивні напрямки розвитку держави і формують патріотизм?

Критика і висвітлення негативних явищ звісно ж завжди є легкою, але водночас і необхідною справою, покликаною усунути негаразди і продовжувати поступальний рух вперед. Проте необхідно спокійно називати і позитивні приклади. Адже на хороших прикладах часто можна навчитися найбільше.